Псороптоз - це надзвичайно поширене в Україні захворювання кролів, яке розвивається з 2-місячного віку і спричиняється кліщем Psoroptes cuniculi роду Psoroptes. Хвороба характеризується ураженням переважно внутрішньої поверхні однієї або двох вушних раковин, утворенням у них масивних щільних кірок і пробок, що супроводжується виникненням отиту, розчісуванням уражених вух кінцівками, поширенням запального процесу на шкіру вушних раковин, шию та кінцівки і переходом його на середнє і внутрішнє вухо з подальшим ускладненням менінгітом. Характеристика збудника. Збудник псороптозної корости кролів є надшкірним кліщем. Тіло самців має довжину 0,5-0,9 мм, ширину - 0,4-0,5 мм. Довжина тіла самки - 0,7-0,9 мм, ширина - 0,5-0,6 мм. Тіло кліщів видовжено-овальне, жовтуватого або темно-жовтого кольору. Кліщі мають довгий конусоподібний хоботок, пристосований до проколювання епідермального шару шкіри живителя й одержання міжтканинної рідини чи лімфи. Патогенез. Унаслідок механічного подразнення та дії секрету слинних залоз надшкірника у кролів виникає сильний свербіж. Кінцівками вони розчісують уражені вуха. Пухирці і пустулки, що утворюють в місцях паразитування кліщів, лопаються, а їхній уміст потрапляє на шкіру вушної раковини та слухового проходу і, підсихаючи, перетворюється на кірки. При розчісуванні травмуються кровоносні судини, кров із них може змішуватися з умістом пухирців і забарвлювати кірки в червоно-коричневий колір. Кірки закупорюють слуховий прохід, вуха відвисають. При гнійному отиті можливе порушення цілісності барабанної перетинки і поширення патологічного процесу на середнє та внутрішнє вухо, що проявляється викривленням шиї і поворотом голови на 90°С у бік ураженого вуха. Завершальним етапом цього процесу може бути гнійний менінгіт, при якому тварина гине. Лікування та профілактика. основними заходами, що запобігають захворюванню кролів на псороптоз, є підтримання чистоти у крільчатниках, регулярна дезінфекція кліток, вольєрів та інвентаря, а також правильна організація годівлі. Для лікування тварин частіше використувують такі засоби: 1) Аерозолі таких акарицидів, як ціодрин, дикрезил, псороптол, акродекс та дермазоль. Їх наносять на уражені ділянки вуха без попереднього видалення кірок. 2) Найпоширенішим домашнім засобом є розчин скипидару та олії у відношенні 1:1. Кірки у вушній раковині добре змочують цим засобом і виділяють пінцетом. Потім раковину вуха старанно змазують розчином. Через 4-5 днів лікування повторюють. 3) Амітразин-плюс - це масляний розчин із слабким специфічним запахом. Застосовують препарат зовнішньо у слуховий прохід, а також на уражені ділянки шкіри один раз на добу. Лікування повторюють до зникнення клінічних ознак (після 6-8 обробок). 4) Аверсектинову мазь використовують із розрахунку 0,2-0,3 г на 1 см² ураженої поверхні. Препарат застосовують дворазово з інтервалом 7-10 діб. Мазь тваринам втирають проти росту шерсті (можна у розтопленому вигляді) в уражених місцях. 5) Для лікування кролів використовують 1-1,5 мл неостомазану в розведення 1:400, вливаючи його в зовнішній слуховий прохід так, щоб була змочена вся поверхня вушної раковини. Лікування повторюють через 7 діб.
|